ТРУДНОТА

ТРУДНО́ТА, и, жін., рідко. Те саме, що труднощі. — Я вже давно живу в Одесі і вмію й по-вашому говорити, — обізвалась Гликерія, — трудно було навчитися, але я таки перемогла трудноту й навчилась (Нечуй-Левицький, III, 1956, 390); Він добре тямив, що Присташиха без трудноти знайде собі другого пастуха (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 415); Але, як це буває завжди з людиною, що, трохи оговтавшись, нагло збагне всю небезпеку й трудноту становища і той єдиний, який уже не в, вихід, що тільки й лишився їй, — стає раптом рішучою, — отак зараз і вітробалчани (Андрій Головко, II, 1957, 348).
 З великою труднотою — те саме, що З великими труднощами (див. труднощі). Матушка обперлась обома руками об ручки крісла, підвела з великою труднотою своє огрядне тіло (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 45).