ТРУ́ДНІСТЬ, ності, жін.
1. Абстр. ім. до трудний 1, 2. Д. Твердохліб у своїм перекладі «Каменярів» ужив той сам тринадцятискладовий розмір.. і оминув трудність римування (Іван Франко, XVI, 1955, 402); До англійської мови ще дуже мало хто приступається, бояться її трудності (Леся Українка, V, 1956, 143); В грудях незвично тамуючи подих, Серцем вчуваючи трудність путі, Йшов я по темних, нерівних сходах, З ним [Опанасом] і з собою на самоті (Леонід Первомайський, I, 1958, 527).
2. Перешкода, яку важко подолати; утруднення, складність. Бомбити їм подобається рано вдосвіта. Підлітають до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку — трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Юрій Яновський, I, 1954, 48); Прочитати етруський текст легко. Трудність полягає в його розумінні (Знання та праця, 1, 1966, 28).