ТРУДНЕ́НЬКО. Присл. до трудненький. Рада все бігає по квартирах, забігає часто до нас; почала вже читать зо мною по-українськи, спочатку йде трудненько, але все ж нічого (Леся Українка, V, 1956, 286);
// у знач. присудк. сл. Трудненько було жить [челядкам],.. І у неділеньку приходилось робить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 153); — Де ж мені їх [засоби до життя] знайти? Хіба виграю сто тисяч на лотереї, — Ну, се трудненько (Іван Франко, II, 1950, 330).
ТРУДНЕНЬКО
Тлумачення слова