ТРУДЯ́КА, и, чол. і жін., розм., рідко. Те саме, що трудяга. Аврум Марчик, тихий трудяка-кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п’яного (Степан Васильченко, Опов., 1947, 41); * Образно. Прибіг Пастух до Голови І каже: — Захистіть хоч ви, — Укушено Коня-трудяку, Що має не одну подяку (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 176).
ТРУДЯКА
Тлумачення слова