ТРУДЯ́ГА, и, чол. і жін., розм. Той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця. В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками та серед веселої балачки снідають, чим хто має. Годинка сну осміхається трудягам (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210); Стали вимагати [жінки], щоб послухали Бур макової поради, обрали чесного трудягу Гната на бригадира (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 250).
ТРУДЯГА
Тлумачення слова