ТРУДІВНИЦЯ

ТРУДІВНИ́ЦЯ, і, жін. Жіночий рід до трудівник. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина — молода і ясна забуяла артільна весна (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 111); Ольга Юліанівна Кобилянська .. була невтомною трудівницею на літературній ниві і за 55 років письменницької праці створила такі мистецькі перлини, які духовно збагачують нашого сучасника (Радянське літературознавство, 11, 1969, 53);  * Образно. Якесь-він [дід] мав чародійне слово, що допомагає вилітать раніш роям, щедро збирати жовтий віск і тлустий мед.. З усякої квітки бере його крилата трудівниця (Михайло Стельмах, II, 1962, 259).