ТРУДІВНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до трудівник. Київ трудівничий шле Варшаві Потиск незрадливої руки (Максим Рильський, III, 1961, 30); Що знаходять у вугіллі Трудівничі руки вмілі? (Микола Упеник, Про Донбас, 1950, 24);
// Власт. трудівникові, трудівникам. В його великих очах двома дугами спалахнули жаркі краплинки. — А ти й зрадів? Гордість свою трудівничу на чарку проміняв (Михайло Стельмах, II, 1962, 376);
// Сповнений важкої праці, трудовий. Важке трудівниче життя було в машиніста (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 3).
ТРУДІВНИЧИЙ
Тлумачення слова