ТРОСТИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до тростина. Йде дідусь по паркету. Обережно, немов не підлоги, А тростинок торкаються ноги (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 85); До неї підійшов хлопець у картузі з блискучим козирком, у чорному френчі і з тростинкою (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 205).
ТРОСТИНКА
Тлумачення слова