ТРОЩА

ТРО́ЩА, і, жін., діал. Очерет. Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б’є грудьми,.. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (Іван Франко, X, 1954, 383); Збовтаний чорний намул помалу осідає дрібними пилинками на дні [джерела] І от на дрижачій, .. прозорій шибі [поверхні води] починають знову відбиватися найближчі предмети: зламаний пень, китиці трощі, синя або жовта квітка (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 11);  * У порівняннях. Юдка був переконаний, що на його голові буяє волос, мов троща краєм ставу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 310).