ТРОПИТИ, плю, пити; мн. троплять; недок., перех., рідко.
1. заст. Протоптувати дорогу, стежку.
2. Висліджувати звіра, нападаючи на слід. В погожий день, коли було дозвілля, По пущах звірину з рушницею тропив (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 208).