ТРОПОТЯ́НКА, и, жін. Український народний танець з музичним розміром 2/4, який відзначається жвавістю й темпераментністю виконання і в якому бере участь парне число виконавців;
// Музика до цього танцю. Погладив Петрик зелені смуги на своїй скрипці, утяв веселої тропотянки (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 116).
ТРОПОТЯНКА
Тлумачення слова