ТРОЛЕЙКА́Р, а, чол. Самохідний вантажний візок з електричним двигуном, що живиться струмом від підвісних контактних проводів. По сірому асфальту шинами шуршать блакитні тролейбуси і автобуси.. Обіч пливуть, мов баржі по річці, тролейкари, навантажені дровами чи головками капусти (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 273).
ТРОЛЕЙКАР
Тлумачення слова