ТРОЙЗІ́ЛЛЯ, ТРІЙЗІ́ЛЛЯ, я, сер.
1. розм. Народна назва деяких рослин (перев. конюшини лучної, братиків та ін.). Завтра свято Івана Купала, і Марилька прибирає, устеляє підлогу зеленою лепехою, кладе на підвіконня тройзілля (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 192); * У порівняннях. Мов прекраснеє трійзілля, Поміж поїздом [мисливців] ясніли Три вродливиці (Леся Українка, IV, 1954, 172).
2. фольк. Приворотень (переважно любка дволиста і любисток). — Котрий мені тройзілля достане. Той зо мною до шлюбу стане (Павло Чубинський, V, 1874, 386).