ТРОЯНЦІ, ів, мн. (одн. троянець, нця, чол., троянка, и, жін.). Населення Трої. Загляньмо, Турн що коверзує, Троянцям рать яку готує (Іван Котляревський, I, 1952, 193); Човни Одіссея тут різали плесо, Блукав тут по хвилях троянець Еней (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 118); [Кассандра:] Так, проклін на мене, бо я тепер побачила найгірше. Троянки у неволі — і живі! (Леся Українка, II, 1951, 325).
ТРОЯНЦІ
Тлумачення слова