ТРОАКА́Р, а, чол. Хірургічний інструмент, що має форму трубочки з тригранною голкою всередині для проколювання і випускання гною чи іншої рідини з порожнин тіла. Макар протер спиртом троакар, потім підвів угору руку, озброєну інструментом, і з силою ударив ним сторч у здухвину корови (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 198).
ТРОАКАР
Тлумачення слова