ТРЮК, у, чол.
1. Складний цирковий номер. Сліпучо-яскраве світло арени, бравурна музика, карколомні трюки, які часто виконувались з великим риском для життя, — все це було для глядачів чимось таємничим (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 67).
2. Вправний ефектний прийом у різних видах мистецтва. Трюк — найбільш характерний для буржуазних комедій прийом, щоб викликати сміх (Українське радянське кіномистецтво, II, 1959, 87); Самодіяльним митцям часто важко оволодіти високою культурою танцю внаслідок надмірного захоплення складними технічними рухами, так званими трюками (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 94).
Кінематографічний трюк — прийом в кіно з використанням різних технічних засобів, коли треба досягти фантастичного або комічного ефекту та коли звичайна зйомка небезпечна для життя акторів.
3. перен. Спритна витівка, хитрий несподіваний прийом, виверт. — Цікаво, який вони [меншовики та есери] сьогодні трюк викинуть? — спитав солдат Одуд. — Зірвуть засідання.., — переконано сказав Кузнецов (Андрій Головко, II, 1957, 543).