ТРЯСУ́ЧИЙ, а, е, розм.
1. Який трясеться або трясе під час їзди; труський. Трясуча бричка, бризки з-під коліс, Дух поту кінського, бліде світання, І станція, і поїзд залізничний, Думки безладні, як в болючім сні… (Максим Рильський, III, 1961, 149).
2. Те саме, що трясовинний. Люди з сяким-таким скарбом за плечима, на візку чи в саквах на засідланім коні втікали в густі хащі лісів, за трясучі багна, куди б не спромігся бусурман ступити брудною ногою (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 191).