ТРЯСУ́ЧКА, и, жін.
1. розм., рідко. Те саме, що трясця 1. Це ж добре, що в нього тут сестра, що всі вони тримаються гуртом, а якби він прийшов одинцем та захопив собі десь трясучки? (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 108); То я почав був трохи нагріватись, а то відразу мене така трясучка вхопила, що склянка об блюдце тілько — цок-цок-цок! (Панас Мирний, IV, 1955, 357).
2. (Briza, L.). Одно- і багаторічна трава з розлогою волоттю.