ТРЯСОВИНА́, и, жін.
1. Дуже грузьке болото, поросле яскраво-зеленою травою і мохом, що утворилося на місці колишньої водойми. — Води! — попрохав ранений.. Серце Соломії рвала та просьба Остапова, а голова шукала способу. Ба! адже вони на воді! про це свідчить трясовина, що вгинається під ногами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357); Почалися болота. Ґрунт двигтів під ногами. Володя знав, що це означає. Необережний крок — і можна загрузнути в трясовині (Олесь Донченко, III, 1956, 303); Есесівець тим часом добіг до жінки і почав заштовхувати її в трясовину ще глибше (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 247); * У порівняннях. Середовище засмоктує його [Улянича] в себе, як трясовина… (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 329).
2. перен., чого, яка. Те, що засмоктує, губить творчі прагнення, позбавляє енергії, можливості розвитку тощо. І в наші дні апологети буржуазної культури йдуть на всілякі підступи, щоб відірвати мистецтво від народу, завести його в трясовину формалістичного штукарства (Мистецтво, 1, 1966, 4).