ТРЯСОГУ́ЗКА, и, жін.
1. Невеликий птах ряду горобиних з довгим рухливим хвостом. Де не взялась трясогузка. Киваючи довгим хвостом, вона.. побігла стежкою, як миша (Олесь Донченко, V, 1957, 67); З китиці очерету пурхнула на траву трясогузка, підстрибом побігла бережком (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 580).
2. перен., розм. Про вертляву, несерйозну жінку. Дівчата, вони ж, нехай там хоч що, — ..трясогузки! (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).