ТРІ́СНУТИЙ, а, е. Який має тріщину. Крізь вибиті вікна дивилась на мене пустка, забуті гардини у павутині, висяча лампа на тріснутій стелі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 404); Тут ми мусили перепочити, фурман зв’язував отоси, що їх, мов ножем, перетяло, і лагодив тріснутий хомут (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64).
ТРІСНУТИЙ
Тлумачення слова