ТРІСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або видає тріск чи звуки, схожі на тріск. Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (Іван Ле, Наливайко, 1957, 230); Ті палили вогнища. Відгороджувалися тріскотливою запоною жовтого вогню від чорної вільгості ночі, від остраху (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 376);
// Який лунає сухо, різко, як тріск. Розітнувся тріскотливий вибух (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 94); — Йому стало погано, — повторила вона своїм сухим, тріскотливим голосом (Натан Рибак, Час, 1960, 807).
ТРІСКОТЛИВИЙ
Тлумачення слова