ТРІ́СКІТ, коту, чол. Те саме, що тріск. Раптом він зрозумів, чого йому страшно, зрозумів, що значить оцей глухий гуркіт у хмарі, грізніший і важчий від тріскоту громів та реву бурі (Іван Франко, IV, 1950, 338); Мисливець перезарядив рушницю і швидко попрямував до неї [печери]. Але не встиг зробити й кроку, як у лісі почувся тріскіт гілок і вовче виття (Наука і життя, 10, 1974, 54); Із тріскотом відчинилися двері.
ТРІСКІТ
Тлумачення слова