ТРІ́ПОТНО, присл.
1. Те саме, що тріпотливо. Серце його тріпотно билося, як затиснута в долонях птиця (Натан Рибак, Що сталося… 1947, 3).
2. рідко. Те саме, що трепетно. З тії пори не рік пробіг, В недолях сила надломилась; А я забуть того не зміг, Як мати тріпотно молилась (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 261).