ТРІПОТЛИ́ВО. Присл. до тріпотливий. Він потягся з величезним напруженням, дужо, тріпотливо (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 253); Самий вигляд сина її сп’янив: мале, радісне, підбігло, плутаючись у бабиному лахмітті, тріпотливо припало до колін (Олесь Гончар, II, 1959, 194).
ТРІПОТЛИВО
Тлумачення слова