ТРІПА́ЧКА, и, жін., розм., рідко. Канчук, ремінний нагай. — Що, ти ще пащеку рознімаєш? — лютився капрал, замахуючись здалека тріпачкою (Іван Франко, I, 1955, 303); Уздрів Яким, що зле: отець при дверях споглядав на кульку, де висіла ремінна тріпачка, котру ще з війська собі виніс (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 7).
ТРІПАЧКА
Тлумачення слова