ТРІО́ЛЬ, і, жін., муз. Тричасткова ритмічна фігура в музиці двочасткового розміру; група з трьох ритмічно однакових нот, що дорівнюють за загальною довготою двом нотам того ж написання. Превалюючим елементом у них [думах] є музична декламація (речитатив), і лише в закінченнях періодів мелодійний фактор переважає, даючи нам широко розвинену каденцію з барвистими тріолями та мелізматичними прикрасами (Історія української музики, 1922, 69).
ТРІОЛЬ
Тлумачення слова