ТРЕПЕТЛИ́ВО, рідко. Присл. до трепетливий. Над низько спиленими пнями піднялася вінками буйна памолодь, пахло нерозквітлим чебрецем; трепетливо шумувала в безвітрі полохлива осичина (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 896); Моя душа трепетливо лізла в п’ятки (Олександр Ковінька, Як мене купали.., 1958, 15).
ТРЕПЕТЛИВО
Тлумачення слова