ТРЕПЕЛ

ТРЕ́ПЕЛ, у, чол., геол. Осадова гірська порода білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору, що складається переважно з дрібненьких кульок аморфного кремнезему — опалу та невеликої кількості панцирів діатомових водоростей, зерен піску, глинистих частинок і т. ін. Коли черепашки діатомових водоростей осідають на дно, з них утворюється порода діатоміт. Ці поклади іноді звуть ще трепелом, або інфузорною землею (Курс загальної геології, 1947, 123); Аморфною видозміною кремнезему є трепел, або інфузорна земля, — скупчення мінеральних панцирів кількох видів водоростей (Хімія, 9, 1956, 133); Околиці Кіровограда багаті на поклади трепелу (Вечірній Київ, 9.VIII 1957, 1).