ТРЕМОЛО

ТРЕ́МОЛО, невідм., сер., муз. Швидке багаторазове повторення одного звука або швидке чергування двох несуміжних звуків чи співзвуччя в інструментальній музиці, що справляв враження тремтіння. Акин замовк, але довго дзвеніло ніжним вмираючим звуком ледь чутне тремоло домбри (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 170); Важку ходу Ведмедя композитор [М. В. Лисенко] передає за допомогою громіздких октав і тремоло в нижньому регістрі (Українська класична опера, 1957, 225);  * У порівняннях. І туркіт повозів, і людські голоси, Дзвінки трамваїв, гомін паровозів Зливаються в одну тремтячу ноту, Мов тремоло великої оркестри (Леся Українка, I, 1951, 145).