ТРЕЛЮВА́ЛЬНИК, а, чол.
1. Робітник, що займається трелюванням.
2. Машина, за допомогою якої здійснюють трелювання. Радомишльський машинобудівний завод імені Жовтневої революції освоїв випуск нового потужного трелювальника лісу, який зможе одночасно транспортувати майже вісім кубометрів деревини (Робітнича газета, 24.III 1966, 2).