ТРЕ́БИЩЕ, а, сер., заст. Місце, де відбувалося принесення жертви богам. Київ почали забудовувати кам’яними будівлями, прикрашеними живописом і мозаїкою; на місці язичеського «требища» (місця культу) збудували церкву (Історія СРСР, I, 1956, 42); Жерці розпалювали вогонь на требищі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 29).
ТРЕБИЩЕ
Тлумачення слова