ТРЕ́БНИК, а, чол. Богослужбова книга, що містить молитви для треб. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль [єпітрахиль] замотаний (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 77); Лежали на столі книги церковні: требник митрополита Петра Могили.., непогамовного борця проти унії (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 381).
ТРЕБНИК
Тлумачення слова