ТРАВИ́НА, и, жін., розм. Одна стеблина, один пагонець трави. Туман тоненькими ниточками піднімався з кожної травини, з кожної билини (Панас Мирний, I, 1954, 174); І ось уже всі квітки й травини видаються Семенові височенним та густим ци то лісом, чи садом із дивних, невідомих кліток-деревин (Степан Васильченко, I, 1959, 328); * У порівняннях. — Живеш, як травина: сьогодні є, завтра, може, десь на отакій галявині шаблями такі, як Данько ваш, посічуть (Олесь Гончар, II, 1959, 258).
ТРАВИНА
Тлумачення слова