ТРА́ВОНЬКА, и, жін., нар.-поет. Зменш.-пестл. до трава. Схаменулась травонька, як скропила її небесна росочка (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 41); В останню ніч я вийду в поле І біля травоньки впаду (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 380).
ТРАВОНЬКА
Тлумачення слова