ТРАВМОВАНИЙ

ТРАВМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до травмувати. Дівчатка почали плакати. Всі вони були травмовані війною (Олександр Довженко, I, 1958, 366);
//  у знач. прикм. Ще в середньовіччя травмований череп пробували «залатати» пластинкою з слонової кістки або золота (Знання та праця, 5, 1965, 16); — А батько ж досі «штунда»? — прорвався хтось із принишклого залу, безжально ранячи й без того травмоване серце сина (Іван Ле, В снопі.., 1960, 156);
//  травмовано, безос. присудк. сл. Якщо за роки другої світової війни було вбито і поранено 929 тисяч американських солдатів та офіцерів, то на виробництві за той самий період було вбито і травмовано в 15 раз більше робітників (Радянська Україна, 20.III 1963, 4).