ТРА́ТА, и, жін.
1. Дія за значенням тратити 1; витрачання, розтрачання. Чи зиск, чи трата — одна заплата (Номис, 1864, № 10525).
2. Витрата (грошей), видаток. Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей, які трати оправдані, які ні (Панас Мирний, III, 1954, 382); Він ще не стільки знав господарство, щоб помітити, де і скільки Галушківський зменшує прибуток та побільшує трати (Борис Грінченко, II, 1963, 92); — До речі, що мені тепер робити з цим зшитком? — Ви вмієте малювати? — сказав редактор, — то можете його заповнити котиками, собачками або записуйте в йому [ньому] ваші щоденні трати… (Володимир Самійленко, II, 1958, 257).
3. Дія за значенням тратити 2. Спали [опришки] добами,.. їли.. до одуріння, вилежуючися потім горічерева на сонці — словом, винагороджували себе за безумні трати енергії й сил в біганинах і нападах (Гнат Хоткевич, II, 1966, 160); Сташка досить скоро усвідомила, що чекати, поки хтось з хлопців перший зверне на неї увагу, це даремна трата часу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 379).