ТРАНЗИ́СТОР, а, чол.
1. Напівпровідниковий прилад для підсилення, перетворення та генерування електросигналів. Останніми роками на шахтах, небезпечних за пилогазовим режимом, впроваджено іскробезпечні диспетчерські комутатори на транзисторах (Робітнича газета, 29.IV 1966, 2).
2. Портативний радіоприймач, зроблений із застосуванням таких приладів. Вбігав Гарасим. У руці транзистор з витягнутою антеною (Олександр Підсуха, Жарти.., 1968, 22); Дніпропетровський радіозавод почав серійний випуск мініатюрного радіоприймача «Юпітер». Транзистор добре зарекомендував себе і користується великим попитом (Радянська Україна, 9.I 1965, 1).