ТРАХКОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., розм. Підсил. до трахкати. Трахкотять тепер колеса, Я тіпаю волокно (Українські народні думи.., 1955, 402); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Андрій Головко, II, 1957, 28); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад… (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 11).
ТРАХКОТІТИ
Тлумачення слова