ТРАХЕ́Ї, хей, мн.
1. У членистоногих тварин — дихальні трубки, які відкриваються на поверхні тіла. Від дихалець жука всередину тіла йдуть тоненькі трубочки — трахеї (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 45).
2. У рослин — трубки для руху води й розчинених у ній поживних речовин; судини. До провідних тканин [рослин] належать трахеї і трахеїди. Трахея являє собою трубку, що складається з поздовжнього ряду клітин — члеників трахеї; у перегородках між члениками розміщені отвори — перфорації (Виробнича енциклопедія садівництва, 1969, 103).
3. див. трахея 1.