ТРАХ-ТАРАХ, виг. Те саме, що трах-трах (див. трах). Прибував кошовий В північну столицю Та й іде собі у двір Вітати царицю. Але тілько за поріг — Зачепився зразу І в цариці — трах-тарах! — Розчерепив вазу (Степан Руданський, Тв., 1959, 239).