ТРАГІКОМІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до трагікомедії (у 1 знач.). Трагікомічний сюжет;
// Власт. трагікомедії. Трагікомічна роль.
2. перен. Сумний і смішний одночасно. Всім була звісна трагікомічна історія, як ваграничний політик прийшов до наступника престолу (Іван Франко, IV, 1950, 38); Трагікомічні пригоди Мартина Борулі викликають уїдливий сміх так само, як симпатію викликає наймит Омелько (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 119).