ТРАФАРЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до трафарет 1; який є трафаретом. При створенні трафаретних малюнків слід враховувати прийоми композиції, колорит та інші особливості орнаменту тих чи інших районів Української РСР (Жилий будинок колгоспника, 1956, 128); Трафаретна платівка; Трафаретний проріз;
// Признач. для роботи з трафаретом. Трафаретний пензель; Трафаретна фарба;
// Вигот., зробл. за допомогою трафарету. Трафаретний напис.
2. перен. Який є трафаретом (у 2 знач.), ґрунтується на трафареті; заяложений, шаблонний. Українські драматурги інколи вдавались до трафаретних, не раз уже використаних, поверхових засобів комедійності, і це знижувало викривальну силу сатири (Українська радянська драматургія за сорок років, 1957, 37); Трафаретна мова; Трафаретні порівняння.