ТОВСТОТІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який має товсте тіло, з товстим тілом. Грав джаз-оркестр. Кілька молодих пар і між ними літній, товстотілий стиляга з високою і тонкою, як жердина, амазонкою танцювали вальс-бостон (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 196).
2. З випуклими широкими боками. Тут звук стає стрясанням вод і суші, Двигтінням надр і поштовхом глибин, — Розкотистий, широкий грім «Катюші», Квапливий крекіт товстотілих мін (Микола Бажан, I, 1946, 138).