ТОВСТОМО́РДИЙ, а, е.
1. Який має велику, товсту морду, з товстою мордою (про тварину).
2. розм. Який має товсте, м’ясисте обличчя, з товстим обличчям (про людину). — Ах ти ж, бугаю товстомордий. Та що це за життя таке настало? На землі не сиди, бо земля панська. Робити не смій, бо пани цехмістри не дозволяють (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 141).