ТОВАРИШКА, и, жін. Жіночий рід до товариш 1—5. Я знов живу сама, — моя товаришка по мешканню виїхала вчора (Леся Українка, V, 1956, 200); Та ось сокира готова.. невідлучна товаришка селянина чи то в лісі, чи при плузі, чи при фірманці (Іван Франко, IV, 1950, 193); А тут ще стрівають мої товаришки, — одні вже жінками стали, другі ще дівують, — зупиняють, розпитують (Панас Мирний, I, 1954, 89); [Єфросина:] От уже кожум’яцька простота! Що ж то скажуть мої товаришки, що вчилися зо мною.. у пансіоні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 480); Не забули будівники про юну свою товаришку (Олесь Гончар, Дорога.., 1959, 69); — До побачення, — закінчив я розмову, — завтра умовимось. До побачення, товаришко (Юрій Яновський, II, 1958, 39); Товаришка Горленко була знана в місті як відомий хірург (Петро Панч, В дорозі, 1959, 205).
ТОВАРИШКА
Тлумачення слова