ТОВА́РЯЧИЙ, а, е. Прикм. до товар2. Шелестіли торішнім листям тисячі товарячих ніг та дзеленькали мосяжні дзвіночки (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 20);
// Стос. до товару (див. товар 2). [Степанида:] Я думала, що він людський знахар, а він товарячий!.. (Марко Кропивницький, IV, 1960, 38).