ТОСКНО, рідко. Присл. до тоскний. Лиш ген-ген.. тужно, тоскно, мелодійно грав гуцул на трембіті… (Гнат Хоткевич, II, 1966, 33);
// у знач. присудк. сл. Од того жалібного виття і нявчання тоскно стало на серці у Марка (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 98).
ТОСКНО
Тлумачення слова