ТОРЖЕСТВУЮЧЕ

ТОРЖЕСТВУ́ЮЧЕ, книжн. Присл. до торжествуючий. Стадницький ближче підходить до діда Дуная, довго дивиться на нього і торжествуюче запитує: — Попався? (Михайло Стельмах, I, 1962, 430).