ТОРСОНУ́ТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до торсати. — Василино! Вставай-бо та жени вівці до череди! — сказала мати і торсонула Василину рукою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 34); Вона торсонула його так, що мусив почути (Борис Грінченко, II, 1963, 299); Він підбіг до хвіртки.. і торсонув її рукою, але вона не відчинилась (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 87).
ТОРСОНУТИ
Тлумачення слова